БИ ТАДУК МИНӇИ КЭРГЭНМИ

Минӈи гэрбив Наталья. Калар дуннэ – тар минӈи бугав. Би тэкэнмэв калар дуннэдук эмэдерэн.

Минӈи энтылви, амтылви тар бугадук юрэ. Тар со ая, гудей, бай дуннэ! Амтылви орочер бэел, нулгидерил бэел. Орорвор сот аявупкил, караипкил. Ноноптыдук тэгэлви тар дуннэду ороди нулгипкил бичэтын. Амакав Юрий гэрбичи, тар аминми аминин, тадук амакав Григорий гэрбичи, тар энинми аминин. Амакарви эрэгэр орорвор паступкил бичэтын. Дюга орорвор самӈипкил, гугэ орорвоһун мэртын дебгэе бакапкил. Тыкэ минӈи амтылви, энтылви биӈкитын. Эһиткэн нан тыкэ-дэ бу биӈнэрэв: дюга нулгиденэл, орорвор самнитчанал, олломидянал. Тугэ сергалди һуктыӈнэрэв, бултадянал. Аминми Юрий гэрбин, энинми Мира гэрбин. Амтылыи аят эвэдывэ турэнмэ, итылвэ, одёлва садерэ. Аминми кануду тыкэ-дэт һавалдяран, он нуӈан аминин һавалиӈкин, орорвор карайдяӈкин. Энинми дюдуви һавалдяран, куӈакарвар карайдяран, аят алагувдатын, аят һэгдылдэтын, аят дюлэски бидэтын. Амтылви дюр һунаткарвар гачатын, тар энинми һэгдылипкэнипки. Тар һунаткар Аня тадук Света гэрбичи. Тар минӈи нэкнил. Аня аят онёдёрон, эниндуви дюдуви бэлэтчэрэн. Нуӈан аят таткттуви орандяран. Света икэндэвэр, туксадавар сот аявупки, со горидери, эвидери бэркэ хунаткан. Тадук би дюр экничи биһим: Эля тадук Надя. Эля Якутияду эдыннунми хавалдяран. Нуӈан бэеӈин капитан. Нуӈартын пароходит бира Алдандули ӈэнэктэпкил. Эля со аят алапчумат дебгэе ирипки. Нуӈан иримни. Надя дюдуви эниндуви бэлэтчэрэн. Нуӈан нан аят ирипки. Надя гудеймэмэт чиктылди эвэдывэ онёвурва одяран, аят гудеймэмэт уллидяран. Би гунчэдем Эля со иримни, Надя со оламни. Мунӈи кэргэдуви со бэркэ, коһун омолгичан биһин, Глеб гэрбичи. Тар минӈи нэкунми Захар омолгин. Сот Захаркава урэдерэн, Захар ачин оран. Глеб гугда, гудей омолгичан. Нуӈан амакадуви кануду орорвор карайдавар бэлэтчэрэн. Глеб һэгдылчэ, булталан оран. Би дыгин племяникичи биһим: Карина, Глеб, Лена, Даша. Карина, Лена, Даша тар Эля һунатыл. Карина национальнай паркту Кадар гэрбичи һавалдяран. Нуӈан эникэндуви нан дюдуви бэлэтчэрэн. Минӈи кэргэнми һэгды. Мут гиркилэнди бидерэп. Дюга эмэрэкин мут упкат амтыл дюдувар умунуӈнэрэп, элбэскэтчэрэп, канула ӈэнэӈнэрэп. Дюга со ая кануду бипки. Би сот кэгэнми аявуӈнам.


ГОВОРИМ ПО-ЭВЕНКИЙСКИ. ТЕМА «КОПЫТНЫЕ ЗВЕРИ»

Лексика (омакта турэр):
Бэюн – крупный копытный зверь
Коӈноко – лось
Кумака – изюбрь
Бэюн – дикий олень
Моӈнокон – горный баран
Мэкчэкэ – кабарга

Улгучэмэчин (диалог):
– Мэнду, Чиро! Здравствуй, Чиро!
– Мэнду, Коля! Здравствуй, Коля!
– Он биденни? Как дела у тебя?
– Аят бидем. Тугэ аят бэюрвэ бултачав. Си-кэ он? У меня все хорошо. Зимой я на диких оленей охотился. А у тебя как дела?
– Би нан аят. Тугэ би мэкчэкэвэ бултачав. У меня тоже все хорошо. Я зимой на кабаргу охотился
– Со аят! Бэюр иманнаду со һимамамат һуктыдерэ. Очень хорошо! А дикие олени так быстро по снегу бегают.
– Мэкчэкэр яӈду бидепкил, таду иманнали ӈэнэми со ургэ бипки. Кабарожки в гольцах живут, там по снегу очень тяжело ходить.
– Гочин тугэ дюри бултагат. На следующую зиму давай вместе поохотимся.
– Кэ, аят, бултагат. Ирэмэдэви миндула. Хорошо, давай поохотимся. Приходи ко мне в гости.
– Кэ, аят ирэмэдеӈэв. Бакалдыдала. Аят бидекэл. Хорошо, приду. До встречи. Удачи!
– Аят. Бакалдыдала. Нан аят бидекэл. Хорошо. До встречи. Удачи!


ОН БИ ОРАНЧАВ

Дюр тыhитча дыгин анӈаниду би бикит Куандаду таткитва этэчэв. Таткитва этэксэ, би Улан-Удэлэ һурудови нэкэчэв.

Тэли карчия ачин мунду бичэн, аминив оронми, ая боретчетви идэһэтырэн, уллэвэ униедэви карчи бидэн. Тэли нуӈан минду гунэн «Би аткувэ боретчетва синду бучэв, аят орандякал, экэл нодара. Тар орон синду бэлэтчэгин». Тарава би оранми аят дялдуви дявучаӈкив, аминив турэнмэн. Тадук би Улан-Удэду эвэды отделениеду оранчав. Би ораннакив гунчэчэв «аспирантураду орандяӈав». Тыкэ орандяна, мэннивэ эвэды турэнмэ алагудяна, кэтэвэ эвэды бидэли дукуӈкив. Би hэгдыгу бореды таткитва дюр тыhитча егин анӈагиду Улан-Удэду этэчэв. Һэгдыгу таткитва этэксэ, би аспирантураду ораӈкив. Аспирантурава би дюр тыhитча дян дыгин анӈагиду этэчэв, кандидат филологических наук очав. Би эвэды нимӈакарва, итылва, одёлва тавдям, дукудям, эвэды турэндули дукудям, гороптыва турэрвэ тавдям. Эвэды турэн – тар минӈи балдыдяк турэн. Тар минӈи аяврив һава.

Оцените статью
( Пока оценок нет )
Каларский район: день за днём
Мы используем cookie-файлы для наилучшего представления нашего сайта. Продолжая использовать этот сайт, вы соглашаетесь с использованием cookie-файлов или покиньте сайт. Чтобы ознакомиться с нашей Политикой конфиденциальности, нажмите кнопку "Подробнее...". Чтобы принять условия, нажмите кнопку "Принять".
Принять